Фінансовий моніторинг: що це і як працює

Фінансовий моніторинг — це сукупність перевірок фінансових операцій, які установи проводять, щоб відокремити звичайний платіж від операції, пов’язаної з відмиванням доходів, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Перевірка не є штрафом і не означає, що платіж уже визнали незаконним. Запит документів фіксує прогалину в даних, а не вирок.

Для людини, яка переказує гроші, отримує оплату чи веде рахунок ФОП, це питання часу і доступу до власних коштів. У 2025 році Державна служба фінансового моніторингу взяла на облік 1 953 807 повідомлень про операції — на 11,6% більше, ніж у 2024-му. Більшість таких повідомлень лишається обліком, а не справою проти клієнта.

Далі розбираємо, хто саме дивиться операцію, чим первинна перевірка відрізняється від фінансової розвідки, як зазвичай доходять до контакту з клієнтом і що варто з’ясувати, якщо установа просить пояснення.

1. Що називають фінансовим моніторингом

У Законі України № 361-IX фінансовий моніторинг поділено на два рівні: первинний і державний. Первинний виконують установи, через які проходить операція. Державний — органи, які задають правила, наглядають за установами і збирають повідомлення для аналізу.

Мета системи — не контролювати кожну покупку в магазині, а бачити операції, які не сходяться з тим, що установа вже знає про клієнта: вид діяльності, звичайні суми, контрагентів, джерело коштів. Для цього установа веде належну перевірку: встановлює особу, звіряє дані, оцінює ризик ділових відносин і далі стежить, чи не змінився характер платежів.

Операції в цій системі ділять на дві різні категорії. Порогова — та, чия сума дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень (або еквівалент за курсом НБУ на момент операції) і водночас має хоча б одну ознаку, прямо названу в законі: наприклад, готівка або переказ за кордон. Підозріла — операція чи навіть спроба її провести, щодо якої установа має підозру або достатні підстави для підозри, незалежно від суми.

Сума 400 тисяч гривень сама по собі не робить платіж порушенням. Вона лише вмикає обов’язок установи повідомити про таку операцію, якщо є ще й ознака з переліку. Зворотне теж працює: менша сума не виводить платіж із поля зору, якщо він не схожий на звичайну поведінку рахунку.

2. Хто бере участь у перевірці операцій

Клієнт майже завжди має справу не з фінансовою розвідкою, а з суб’єктом первинного фінансового моніторингу. Це банк, страховик, кредитна спілка, ломбард, платіжна організація, професійний учасник ринків капіталу, а в окремих випадках — нотаріус, аудитор, адвокат чи оператор азартних ігор. Саме ця установа ідентифікує клієнта, дивиться операцію і вирішує, чи потрібні пояснення.

Джерело: Закон України № 361-IX; розподіл функцій за текстом закону, станом на 2026 рік.

Держфінмоніторинг — це підрозділ фінансової розвідки, а не каса, яка зупиняє картку. Служба отримує повідомлення від установ, зіставляє їх з іншими даними і готує узагальнені матеріали. У 2025 році до правоохоронних і розвідувальних органів пішов 1 441 такий матеріал, із них 1 051 узагальнений і 390 додаткових. Це на 37% більше, ніж роком раніше, але це інший етап, ніж лист клієнту з проханням пояснити платіж.

За січень–вересень 2025 року близько 99% повідомлень надійшло від банків: 1,42 мільйона з 1 434 785. Небанківські установи дали близько 15 тисяч. Для людини це означає, що перший контакт майже завжди йде від банку чи платіжної установи, навіть якщо далі інформація може потрапити до служби.

3. Як проходить перевірка фінансової операції

Логіка однакова для банку і для іншої зобов’язаної установи, хоча внутрішні правила різняться. Спочатку операцію звіряють із уже зібраними даними: хто клієнт, чим займається, які суми для нього звичайні, хто контрагент. Якщо платіж укладається в цей профіль, він проходить без листа клієнту. Якщо ні, установа може запитати мету операції і документи про походження коштів.

Окремо спрацьовує поріг. Із 1 953 807 повідомлень, узятих на облік у 2025 році, 1 627 524, або 83,3%, були пороговими. Підозрілі становили 320 279, або 16,4%. Ще 499 повідомлень мали обидві ознаки, 5 505 надійшли в межах відстеження операцій. Порогове повідомлення — це звіт установи службі, а не автоматичне блокування рахунку.

Джерело: річний звіт Державної служби фінансового моніторингу України за 2025 рік.

Поширена помилка виглядає як дроблення одного платежу на кілька менших, «щоб не потрапити під моніторинг». Ззовні це здається обходом порога в 400 тисяч гривень. На практиці серія однакових переказів якраз може не збігатися зі звичним профілем і стати підставою для підозри незалежно від суми кожної частини. Правильний крок інший: проводити операцію з поясненням, яке відповідає договору, рахунку чи документу про дохід, а не підганяти суму під уявну «безпечну» межу.

Контакт із клієнтом зазвичай ідет після того, як установа не може закрити питання власними даними. Це може бути дзвінок, повідомлення в застосунку або письмовий запит. У ньому мають бути зрозумілі операція і те, що саме треба підтвердити. Строк відповіді стоїть у самому запиті: єдиного календарного терміну для всіх клієнтів закон не задає, тож орієнтир — дата в листі, а не порада з форуму.

4. Що може знадобитися клієнту

Запит не замінює перелік «правильних» документів: установа просить те, чого бракує саме для цієї операції. Для зарплати це можуть бути довідка чи виписка, для продажу майна — договір, для спадщини — свідоцтво, для ФОП — договір, рахунок і акт, які сходяться з призначенням платежу. Надсилати папку випадкових сканів без пояснення, звідки сума і за що вона пройшла, зазвичай не закриває питання.

Найсильніше заперечення звучить так: краще не відповідати, бо будь-яке пояснення використають проти клієнта. Факти цього не підтверджують. Запит — інструмент належної перевірки, а не повідомлення про підозру в кримінальному сенсі. Установа ухвалює рішення на тих даних, які має. Якщо пояснення немає, вона може відмовити в підозрілій операції або переглянути відносини з клієнтом. Із майже 1,95 мільйона облікованих повідомлень за 2025 рік до правоохоронців дійшов 1 441 матеріал: це не частка листів клієнтам, а підсумок окремого аналізу досьє.

Перед відповіддю варто письмово уточнити три речі: яку саме операцію перевіряють, яке питання треба закрити і до якої дати чекають документи. Копію відповіді і перелік вкладень варто зберегти. Якщо установа відмовляє в операції, підстави краще отримати письмово: усна відмова в контакт-центрі не дає змоги звірити її з запитом.

Що це означає для мешканців. Запит установи — це час на збір документів і можлива затримка конкретного платежу, а не зміна тарифу чи автоматичний штраф. Гроші лишаються вашими, доки операцію не зупинено окремим рішенням. Безпековий сенс системи в іншому: рахунки, через які ганяють чужі кошти, важче використовувати непомітно, ніж рахунок із поясненим доходом.

Відповіді на запитання про фінансовий моніторинг

Чи лист від банку означає, що мене вже підозрюють

Ні. Лист означає, що установі бракує даних, щоб зіставити операцію з профілем клієнта або виконати обов’язок щодо порогової операції. Підозра в сенсі закону — окремий висновок установи, а матеріал правоохоронцям готує вже Держфінмоніторинг після аналізу, і не з кожного повідомлення.

Чи перевіряють перекази менше ніж 400 тисяч гривень

Так, якщо операція не схожа на звичайні для цього рахунку або є підстави для підозри. Поріг 400 тисяч гривень стосується обов’язку звітувати про порогову операцію за наявності ще однієї ознаки. Він не є нижньою межею, нижче за яку перевірок немає.

Чи Держфінмоніторинг бачить кожну мою покупку

Ні. Служба отримує повідомлення, які установи зобов’язані надіслати: порогові, підозрілі та ті, що йдуть у відповідь на запит про відстеження. Побутовий платіж, який не потрапив у ці категорії, до служби не надсилають. За дев’ять місяців 2025 року 83% повідомлень були пороговими.

Що буде, якщо проігнорувати запит

Перевірка не зникає. Установа вирішує на наявних даних і має право відмовити в проведенні підозрілої операції. Конкретний наслідок — відмова в платежі, додатковий запит або перегляд відносин — залежить від внутрішніх правил установи і від того, наскільки операція розходиться з уже відомими даними. Універсального штрафу за сам факт мовчання для клієнта закон не встановлює.

Чи можуть заморозити звичайний переказ зарплати

Окремий обов’язок негайно заморозити активи без попередження клієнта стосується активів, пов’язаних із тероризмом і розповсюдженням зброї масового знищення. Звичайний зарплатний переказ, який просять пояснити, у цю процедуру не потрапляє. Якщо кошти все ж недоступні, причину і строк треба брати з повідомлення установи, а не з чужого досвіду в мережі.

Як зібрати відповідь на запит установи

Якщо лист уже є, відповідь збирають під конкретну операцію, а не «про всяк випадок».

• Якщо запит щойно надійшов, того ж дня випишіть дату, суму, призначення платежу і строк із листа. Відповідати варто в цей строк: окремого загального терміну для всіх клієнтів немає.
• Якщо з тексту неясно, яку операцію дивляться, напишіть в установу до відправлення документів і попросіть назвати платіж і питання, яке треба закрити.
• Якщо це оплата за товар чи послугу, додайте договір, рахунок і акт на ту саму суму. Розбіжність у призначенні платежу і в документі якраз і залишає запит відкритим.
• Якщо це особистий дохід, додайте документ на джерело: зарплату, продаж, позику чи спадщину. Набір має покривати суму операції, а не весь архів за кілька років.

Після відправки збережіть підтвердження, що установі прийняла пакет. Якщо у строк з листа відповіді немає, а платіж досі не пройшов, наступний крок — письмове уточнення статусу в тій самій установі, а не повторне надсилання тих самих файлів без супровідного пояснення.