Ракета Х-35: що це за зброя і як працює

Ракета Х-35 останніми роками змінила роль. Її розробляли як дозвукову протикорабельну крилату ракету радянського конструкторського бюро «Зірка» для ударів по надводних кораблях водотоннажністю до 5 тис. т. Експорт пішов з 1996 року, на озброєння російського флоту базова версія стала в 2003-му, модернізована Х-35У з більшою дальністю — близько 2015-го.

З 2022 року про неї говорять уже не лише моряки. Носій може бути кораблем, береговим комплексом «Бал», літаком або гелікоптером. Модифікацію Х-35У застосовують і по наземних об’єктах: у липні 2024-го Генштаб ЗСУ фіксував удар двома такими ракетами по Харкову. Окремо українське КБ «Луч» на базі тієї ж радянської схеми зробило власний «Нептун» — іншу ракету з іншою дальністю й електронікою.

Нижче — як ракета Х-35 улаштована, звідки її запускають, чому вона потрапляє в зведення Повітряних сил і що з цього випливає для безпеки в Кропивницькому та області.

Коротко про ракету Х-35

Це невелика крилата ракета з турбореактивним двигуном. Після старту вона летить нижче за більшість «великих» крилатих ракет стратегічного класу: на марші — орієнтовно 10–15 м над поверхнею, на фінальній ділянці — близько 4 м. Швидкість дозвукова: приблизно 0,8–0,85 Маха, тобто близько 980–1040 км/год. Мета конструкції — підійти до корабля низько, щоб корабельна ППО мала менше часу на реакцію.

Наведення базової версії — інерціальне на більшій частині шляху й активна радіолокаційна головка самонаведення наприкінці (дальність захоплення цілі близько 20 км). У Х-35У додано супутникову корекцію та активний/пасивний радіолокаційний канал із дальністю захоплення до 50 км. Бойова частина проникаюча осколково-фугасна масою 145 кг: вона розрахована пробити борт і підірватися всередині корпусу.

Корабельна система називається «Уран» (індекс 3М24), берегова — «Бал» (3К60). Авіаційний варіант у класифікації НАТО має позначення AS-20 Kayak, корабельний — SS-N-25 Switchblade. Зовнішньо ракету часто порівнюють з американською Harpoon: схожий клас і профіль польоту, інша електроніка й інша логіка застосування.

Технічні параметри простою мовою

Цифри нижче потрібні не для довідника конструктора, а щоб зрозуміти масштаб загрози. Дальність визначає, з якої відстані носій може відкрити вогонь, не заходячи в зону ППО цілі. Висота польоту пояснює, чому радар бачить таку ракету пізніше, ніж висотну. Маса бойової частини показує, проти чого її взагалі проектували: проти корабля середнього класу, а не проти укріпленого бункера.

Джерело: відкриті ТТХ виробника (архів англомовної сторінки Tactical Missiles Corporation щодо Х-35UE) та зведення Military Today; для Х-35У — орієнтовно період прийняття близько 2015 року.

Обмеження такі ж конкретні, як і сильні сторони. Ракета дозвукова, тож перехоплювач і корабельна ППО мають більше часу, ніж проти надзвукової протикорабельної ракети. Малий корпус (діаметр 0,42 м, довжина без прискорювача менше 4 м) зменшує радіолокаційну помітність, але не робить її «невидимою». Головка самонаведення шукає радіоконтрастну ціль: великий металевий корабель на тлі моря для неї зручніший об’єкт, ніж довільна будівля в місті.

Наведення на фінальній ділянці можна порівняти з кур’єром, який спочатку їде за завченим маршрутом, а за кілька кварталів починає шукати велику блискучу вивіску. Аналогія ламається там, де ціль не дає стійкого радіолокаційного відбиття або де працюють перешкоди: тоді «вивіски» немає, і точність падає.

Носії на морі і в повітрі

Уніфікація — головна практична властивість комплексу. Ту саму родину ракет ставлять на різні платформи, змінюючи лише спосіб старту. З літака ракета коротша й легша, бо не потребує стартового твердопаливного прискорювача. З корабля, берегової установки чи гелікоптера прискорювач потрібен, щоб вивести ракету на маршовий режим, після чого він відділяється.

На флоті пускові «Уран» ставили на корвети й фрегати, зокрема проєктів 20380 і 11540, а також на низку катерів і експортних кораблів. Типова корабельна схема — кілька чотириконтейнерних установок. Береговий «Бал» возить ракети на колісних пускових: одна машина несе вісім виробів, батарея може дати залп одразу з кількох машин. В авіації носіями називають Су-30, Су-34, Су-35, МіГ-29К, окремі модифікації Су-24, протичовнові Ту-142, гелікоптери Ка-27/Ка-28 і палубний Ка-52К.

Експортні партії отримували Індія, В’єтнам, Алжир, Єгипет та інші країни. Для українського читача важливіший інший факт: вітчизняний «Нептун» розвинувся з тієї самої радянської схеми, але це вже окремий комплекс із власною дальністю (у протикорабельній версії — близько 300 км) і іншою бойовою історією в Чорному морі.

Х-35 у війні проти України

У новинах ракета з’явилася не як «нова секретна зброя», а як уже відомий уніфікований боєприпас, який противник бере з корабельних і авіаційних запасів. У листопаді 2023-го речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснював, що Х-35 застосовують із початку повномасштабного вторгнення: пуски йдуть з літаків тактичної авіації, кораблів і берегових комплексів. Люди сприймали її як новинку лише тому, що в зведеннях частіше звучали «Калібр», Х-101 та «Іскандер».

На практиці схема така. Літак виходить на рубіж пуску над морем або над окупованою територією, скидає ракету, і та йде низько до попередньо заданого району. Якщо ціль корабель — головка шукає його самостійно. Якщо ціль наземна, як у випадку з Харковом 28 липня 2024 року, працює вже не «класичний» протикорабельний сценарій: координати задають заздалегідь, а радіолокаційний канал на фініші має менше «зручної» контрастної цілі, ніж борт есмінця.

20 серпня 2024 року головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський навів зведену статистику з 24 лютого 2022-го: 9590 ракет і 13 997 дронів, збитих відповідно 2429 і 5972. Для групи керованих авіаційних ракет Х-59, Х-35, Х-31 і подібних ефективність перехоплення становила близько 22%. Для «великих» крилатих ракет типу «Калібр», Х-555/101 і Р-500 — близько 67%. Різницю штаб пояснив не «магією» конкретної моделі, а місцем пуску: такі ракети частіше йдуть по прифронтових і прикордонних об’єктах, де ешелонованої ППО менше.

Окремої повної відкритої статистики саме по Х-35 за 2025–2026 роки в публічному доступі немає. Тому чесна формула така: це не головний засіб дальніх ударів по глибокому тилу, але й не рідкісний експонат. Її місце — середня дальність, низький профіль і універсальний носій.

Що це означає для мешканців Кропивницького

Пряма відстань від Кропивницького до Одеси — близько 250–255 км. Базова Х-35 з дальністю до 130 км із акваторії біля одеського узбережжя до обласного центру не долітає. Модернізована Х-35У з паспортними 260 км теоретично може дістати південь області лише за умови, що точка пуску вже близька до цієї межі — з літака над півднем або зі старту значно ближче, ніж «з відкритого моря біля Одеси».

Для порівняння: попередження Генштабу попередніх років про берегові Х-35/Х-35У стосувалися передусім Житомирської, Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей — залежно від того, звідки саме розгорнуто пускові. Кіровоградщина в тому переліку не була базовим сценарієм корабельного удару. Це не «гарантія тиші», а карта дальностей: інша ракета з іншим носієм лишається окремим ризиком.

Практична реакція та сама, що й на інші крилаті ракети й ударні дрони. Сирена повітряної тривоги в області — сигнал іти в укриття, а не вгадувати тип боєприпасу. Різниця для побуту лише в тому, що Х-35 не пояснює відключення тепла чи води сама по собі: до інфраструктури області частіше долітають інші засоби більшої дальності. Але алгоритм той самий: оповіщення, укриття, офіційні канали міської та обласної влади.

Часті запитання

Призначення і будова

Це протикорабельна крилата ракета: турбореактивний двигун, складні крила, інерціальний політ плюс радіолокаційне самонаведення на фініші, бойова частина 145 кг. Корабельна версія має прискорювач, авіаційна — коротша. «Нептун» — український розвиток тієї ж ідеї, не той самий серійний виріб.

Дальність і частота згадок

Базова версія — до 130 км, Х-35У — до 260 км. У новинах вона звучить частіше не через рекордну дальність, а через універсальність носіїв і те, що з 2023–2024 років її фіксують і по наземних цілях, хоча проектували під корабель.

Загроза для України і області

Небезпека — низький політ, малий розмір і можливість пуску з літака без заходу корабля в зону ураження. Для Кропивницького корабельний пуск із відкритого моря біля Одеси за паспортною дальністю базової ракети не покриває місто. Авіаційний пуск Х-35У залежить від точки старту: 260 км від літака над півднем — уже інша арифметика. Перехоплення в групі з Х-59 і Х-31 за даними Сирського на серпень 2024-го було нижчим, ніж у «великих» крилатих ракет, саме через район застосування.

Якщо розкласти типовий випадок «як буває на практиці»: є уніфікована протикорабельна ракета зі складу авіації; носій виходить на рубіж над окупованою територією або морем; пуск іде по координатах наземного об’єкта, а не по силуету корабля. Результат для міста — удар засобом, який гірше «бачить» будівлю, ніж борт судна, але який ППО все одно має ловити на малій висоті. Саме тому в зведеннях вона з’являється поряд із Х-59 і Х-31, а не замість «Калібру».

Для мешканця Кропивницького робоча схема проста. Відстань до моря — чверть тисячі кілометрів по прямій; паспортні 130 км корабельної Х-35 це місто не криють; 260 км Х-35У криють лише за близької точки пуску. Коли лунає тривога, тип ракети зі зведення ще не відомий, тож орієнтир один: укриття за сигналом офіційного оповіщення, далі — повідомлення міської ради та обласної військової адміністрації про наслідки, якщо удар був в області. Рахувати «долетить / не долетить» самостійно за картою під час тривоги немає сенсу: рішення вже ухвалює система попередження, а не домашня арифметика дальності.