Сланцевий газ в Україні: площі, оцінки, статус

Сланцевий газ в Україні лишається геологічною оцінкою, а не потоком у трубі. Дві площі, які джерела стабільно називають перспективними, лежать поза Кіровоградщиною: Юзівська — у Донецькій і Харківській областях, Олеська — у Львівській та Івано-Франківській. Комерційного видобутку сланцевого газу в країні станом на 2026 рік немає, тож трильйонні цифри в новинах не є ні запасами, ні обсягом, який уже надходить споживачам.

Для мешканців Кропивницького тема важлива не як місцеве родовище, а як пояснення, звідки беруться заголовки про «газ на десятиліття» і чому вони не змінюють платіжку за тепло цього сезону. Річний видобуток природного газу в Україні у 2024 році становив 19,1 млрд м³. Навіть великий новий потік мав би спочатку пройти розвідку, буріння і підключення — і жодна з двох площ цього етапу не завершила.

Далі розведемо ресурси, запаси і видобуток, зіставимо дві площі за розташуванням і цифрами операторів, відтворимо підтверджені зміни статусу угод і назвемо межі, за якими потенціал не можна перетворювати на прогноз для тарифу.

Розрізніть ресурси, запаси й видобуток

У матеріалах про сланцевий газ в Україні поруч стоять три різні величини. Прогнозні ресурси — це обсяг, який геологи припускають у надрах за аналогією з іншими басейнами. Технічно видобувні ресурси — частка, яку наявною технологією теоретично можна підняти, без урахування ціни, дозволів і доступу до ділянки. Запаси — те, що підтверджене свердловинами і поставлене на державний баланс. Видобуток — те, що вже виміряли лічильником.

Найцитованіша міжнародна цифра — 3,6 трлн м³ технічно видобувних ресурсів сланцевого газу. Її в оцінці 2013 року навела Адміністрація енергетичної інформації США. Зсередини це не «запас України». Оцінку зібрали з геології басейнів і аналогів американських покладів, із коефіцієнтом ризику, ще до промислових результатів на українських площах. 3,6 трлн м³ — це 3600 млрд м³. Якщо поділити на 19,1 млрд м³ видобутку 2024 року, вийде близько 190 років поточного рівня. Ділення показує лише масштаб оцінки: його змінюють нові свердловини, ціна газу, доступ до площі і те, яка частка породи взагалі віддає газ. Повторної оцінки EIA після 2013 року, побудованої на українському бурінні, у відкритих даних немає.

Державна служба геології та надр наводила перспективні ресурси традиційного і нетрадиційного газу на Олеській та Юзівській площах разом близько 7 трлн м³, з них на Олеську — близько 3 трлн м³. Це прогнозні ресурси, не балансові запаси. Оператор Юзівської площі публікує інший порядок величин: розрахункове вилучення з імовірністю 50 % — близько 190 млрд м³. Різниця між 3 трлн і 190 млрд якраз і є межею між прогнозом «у надрах» і обережнішою оцінкою того, що можуть вилучити.

Зіставте Юзівську та Олеську площі

Обидві ділянки з’явились у публічному полі у 2012–2013 роках як кандидати на нетрадиційний газ. Географія в них різна, і жодна не заходить на Кіровоградщину. Прямого підтвердженого стосунку цих площ до області немає: обласні родовища вуглеводнів у відкритих переліках цих угод не фігурують.

• Юзівська площа: Донецька і Харківська області, близько 7,9 тис. км², глибини переважно 2–6 км, традиційні поклади разом із газом щільних порід і центральнобасейновим газом. Угода про розподіл продукції чинна до 2063 року, 100 % у групи «Нафтогаз».
• Олеська площа: Львівська та Івано-Франківська області, 6324 км². У дозволі зазначені газ сланцевих товщ, газ щільних порід, метан вугільних пластів, а також нафта і конденсат. Угода 2013 року також розрахована до 2063 року.

Профільні пояснення розрізняють геологію: Олеську частіше описують як ближчу до класичного сланцевого газу, Юзівську — як площу, де основний інтерес змістився на газ щільних колекторів. Для читача різниця практична. Гідророзрив і горизонтальне буріння потрібні в обох випадках, але успішність свердловини на одній площі не переноситься на іншу.

Перевірте, як змінювався статус проєктів

24 січня 2013 року Україна підписала угоду про розподіл продукції на Юзівській площі зі Shell. 5 листопада 2013 року окрему угоду на Олеську підписали з Chevron і ТОВ «Надра Олеська». Обидва контракти передбачали спочатку розвідку, а не одразу промисловий видобуток. Інвестиційні орієнтири того періоду для Олеської називали близько 150 млн доларів на підготовку і 1,5–2 млрд доларів на промислову стадію — це були параметри угоди, не освоєні витрати.

У 2014–2015 роках обидві іноземні компанії згорнули участь: на сході завадили бойові дії, на заході — слабший за очікуваний результат сусідніх польських робіт і падіння цін на газ. Далі шляхи розійшлися. У грудні 2020 року уряд погодив купівлю «Нафтогазом» 100 % «Надра Юзівська». На початку 2021 року група повідомила про дослідно-промислову розробку Святогірського родовища газу щільних порід. Повномасштабне вторгнення зупинило польові роботи: частина Юзівської площі лежить у прифронтовій зоні, оператор публічно пояснював паузу замінуванням і бойовими діями.

Олеська довше лишалась без нового виконавця. «Укргазвидобування» ділянку не взяла, не побачивши достатньо перспективних покладів для свого портфеля. 4 квітня 2025 року Кабмін передав права та обов’язки «Надра Олеська» ПАТ «Укрнафта». 12 травня 2025 року Держгеонадра наказом № 164 виключила з дозволу № 4513 Chevron і «Надра Олеська» та внесла «Укрнафту». Станом на осінь 2026 року це зміна власника дозволу, а не старт видобутку: серед угод про розподіл продукції промисловий видобуток підтверджено лише на одній іншій ділянці, Угнівській.

Оцініть потенціал і його межі

Підстави говорити про перспективу є, і вони обмежені. Площі великі, лежать у відомих нафтогазових басейнах, а в дозволах прямо названо газ сланцевих товщ і щільних порід. Оператор Юзівської публікував сценарій піку близько 4,2 млрд м³ на рік і старт у 2023 році — це розрахункова траєкторія з матеріалів до повномасштабної війни, а не звіт про досягнутий видобуток. Для Олеської в публічних очікуваннях фігурували 5–10 млрд м³ на рік. Навіть нижня межа, 5 млрд м³, — це понад чверть видобутку 2024 року. Верхня, 10 млрд м³, — близько половини. Такі частки мали б значення для балансу, якби свердловини вже працювали.

Межі жорсткіші за заголовки. Оцінка EIA не оновлювалась бурінням. Прогнозні 3 трлн м³ на Олеській і оцінка вилучення 190 млрд м³ на Юзівській не складаються в одну величину. Ймовірність геологічного успіху сам оператор Юзівської закладав на рівні 26 % для традиційного газу і 40 % для газу щільних порід. Війна закрила польовий доступ на сході. На заході після передачі дозволу у 2025 році попереду розвідка: від першої свердловини до стійкого видобутку в таких проєктах минають роки, а не опалювальний сезон.

Що це означає для мешканців: у платіжці за тепло в Кропивницькому цієї зими немає рядка «сланцевий газ». Ціна для теплокомуненерго, норма споживання будинку і рішення міської ради про тариф залежать від газу, який уже видобуто або імпортовано, і від місцевої мережі. Нові площі на цей розрахунок не впливають, доки з них немає товарного обсягу.

Звірте платіжку з тим, що площі ще не дають газу

Якщо новина обіцяє трильйони кубометрів, перевірте три слова біля цифри: ресурс, запас чи видобуток. Ресурс 2013 року і дозвіл 2025 року не знижують тариф ні в цьому, ні в наступному опалювальному сезоні. Орієнтир за строками — роки розвідки після передачі Олеської «Укрнафті»; точної дати першого товарного газу оператор не публікував.

Якщо порівнюєте області, не додавайте Кіровоградщину до Юзівської чи Олеської. Підтверджених меж цих площ на території області немає, тож місцеві комунальні рішення — тепло, вода, транспорт — не прив’язані до цих угод.

Якщо стежите за грошима в платіжці, дивіться складову ціни газу для виробника тепла на сайті НКРЕКП і проєкт тарифного рішення міської ради. Це документи з гривнею і гігакалорією. Ресурсна оцінка в трильйонах кубометрів до них не конвертується, доки немає видобутку і контракту на постачання.